СВЯТО   ПЕРШОГО    ДЗВОНИКА.

Ось і мчить вже перший місяць осені над українською землею на який припадає всенародне свято першого дзвоника, свято котре веде у світ нових знань. Воно сяє посмішками дітей, яскравими квітами, хвилюючою зустріччю з першим вчителем, з новими друзями. В Петрушинській школі свято першого дзвоника цього разу проходило досить незвично. Школа зустріла приголомшливою тишею, не було звичного галасу, радісного дитячого сміху. Після довгої і наполегливої боротьби за збереження школи І-ІІ ст. учням 5-9 класів все-таки довелось забрати документи і перейти в Халявинську ЗОШ І-ІІІ ст. Отже в нашій школі залишилися 11 учнів початкових класів. Під тихі звуки Гімну України розпочалася урочиста лінійка. Урочисто запросили до зали першокласників, їх в цьому році четверо: Геворгян Маріанна, Телень Маргарита, Питинська Євгенія, Оксенюк Іван, де їх зустріла перша вчителька Віра Василівна Коваль-Власова. Як завжди першим привітав всіх з початком навчального року директор школи Володимир Дмитрович Сериченко, вручив першокласникам новенькі букварики. З вітаннями виступив також голова сільської ради Євгеній Миколайович Питинський, побажав кожному школяреві навчатися з натхненням, навчитися любити свою Батьківщину і вирости справжніми патріотами. На закінчення пролунав перший дзвоник, як здалося всім не надто дзвінко в напівпорожній школі. Особисто мені дуже прикро, що маючи в селі більше тридцяти дітей шкільного віку все-таки не вдалося відстояти школу. Прикро що напередодні початку навчального року стіни рідної школи покинула Парасковія Миколаївна Мазур, яка пропрацювала з самого відкриття нової школи, першого вересня був останній робочий день Оксани Анатоліївни Дубчак, яка теж вже багато пропрацювала вчителем історії, зробила чималий внесок в розвиток школи, за її сприяння була створена історико - краєзнавча кімната. Хтозна що чекає нас далі – чи довго протримається початкова школа, що буде з приміщенням, музейною кімнатою, всіма іншими напрацюваннями вчителів і учнів, і чи вдасться щось зберегти?...  Невирішених питань багато, і звичайно дуже хочеться сподіватися що в нас все буде добре.