Сонячний Ирій

90 – Й ЮВІЛЕЙ.

28 грудня відсвяткувала своє 90-річчя жителька с.Петрушин Зевченко Тетяна Никонівна. Народилася в далекому 1927 році, в с.Петрушин в сім’ї колгоспників. Позаду страшні роки голодоморів, війни, тяжкої праці в колгоспі. До війни трохи ходила в школу, а коли батька забрали на фронт треба було допомагати матері, адже в сім’ї крім неї було ще троє дітей – сестрички Маргарита, Ліда та Олександра. З війни батько так і не повернувся, ще в 1941-му потрапив в концтабір. Розповідали, що товариші його підмовляли втекти, зробили підкоп, та батько вже був дуже виснажений і не мав сили нікуди тікати, там і помер. Так матері самій прийшлося піднімати на ноги чотирьох дітей, отже Тетяні довелося рано йти працювати в колгосп. Працювала тяжко, роботи не цуралась ніякої - і в бригаді працювала, і на фермі, та й вдома тримали чимале господарство. З чоловіком виростили двох синів.

Бувало чоловік свариться щоб не йшла на ферму, а вона сама туди хотіла йти, бо в бригаді платили 40 карбованців, а на фермі 90. Все хотіла заробити більше грошей, дітям допомогти. Чоловік – Зевченко Микола Пилипович, 1925 року народження, ветеран Великої вітчизняної війни. Воював в Східній Прусії, м.Інстербург. Старший сержант, мінометник, 192 стрілкова дивізія, 753 стрілковий полк. Мав нагороди: орден «Красной Звезды» (№597923) від 10.05.1947 р., медаль «За победу над Японией» (В№177267) без дати, медаль «За победу над Германией» (Д№0397384) від 23.02.1946 р., медаль «За взятие Кинисберга» (Ф№431480) від 31.12.46 р. Помер в 2003 році. Нині Тетяна Никонівна живе з старшим сином Юрієм, молодшого Віталія нажаль вже немає. Провідують також онуки і правнучка. Любить читати, цікавиться як історією села так і подіями які відбуваються нині в Україні.