Історія моєї бібліотеки.
В 1875 році в Петрушині було відкрите 2-класне Міністерське училище, з 4-річним терміном навчання. Училище являє собою одну з найяскравіших сторінок історії Петрушина, є своєрідною перлиною села.
І саме в ньому містилась перша в селі бібліотека.
Перша документальна згадка датована 1897 роком, де зазначається, що в бібліотеці було 265 книг, нею користувався 71 учень (із 109), які читали в середньому 10 книжок за рік, а також 13 «посторонних пользователей книгами», тобто жителів села, які читали по 5 книжок за рік.
Після революції відкрилась хата-читальня, при клубі в 1919 році. Можливо вона і поклала початок окремому існуванню бібліотеки від школи. В 1925 році існувала і хата-читальня, і бібліотека, але недовго- відповідно 76 і 6о днів.
На той час в селі проживало 2 тисячі людей, із них 130 були читачами бібліотеки.
На 01.01.1925 р. в бібліотеці було 183 книги.
Звіт за 1920 рік.
Бібліотека існувала при клубі (мабуть в приміщенні клубу, який збудували наприкінці 1919 р.).
Книг на 01.01.1920 р. – 147. Поступило за 1920 р. – 338. Виключено в 1920 р. – 30. На 01.01.1925 р. – 485 книг.
Штат бібліотечних працівників.
1. Костюк Іван Михайлович.
2. Лобас Григорій Костянтинович.
3. Сериченко Олександр Сергійович.
Мартиненко Андрій Федорович (1887 – 1968 рр.)
Книгоноша, слава про якого розлетілась по всьому Радянському Союзу.
Народився в Харківській області. Батько був кучером, мати – кухаркою і прачкою. Мав початкову освіту.
Після революції 1917 р. доля закинула А.Ф. Мартиненка в село Лосятин на Білоцерківщині, де він в хаті-читальні почав практикувати читання вголос газет та журналів місцевим селянам, працював сількором в газеті «Радянське село».
Невідомо з яких причин в 1935 чи 1936 році Андрій Федорович став головою сільради в с. Петрушин (очолював до 1937 року). Надалі проживав в Чернігові. Повернувся в село вже після Великої Вітчизняної війни, був головою сільської ради, але недовго. В 1946 році його призначили завклубом, там він очолював бібліотеку.
Згодом став завідуючим бібліотеки та розповсюджувачем книг в сільпо. В 1954 році залишив бібліотеку і цілком зосередився на посаді книгоноші. Пропагував книги не тільки в Петрушині, а й по інших селах: Товстолісі, Малинівці, Стасях, Лопатині.
В газеті «Советская культура» з вересня 1955 року була надрукована стаття про досвід петрушинського книгоноші, після чого слава розлетілася по всьому Радянському Союзу. В 1957 році в Московському видавництві «Искусство» вийшла книга самого книгоноші А.Ф. Мартиненка «С книгой по жизни», в якій він описав свій життєвий досвід. "Деснянська правда" в 1960 році надрукувала статтю про відомого книгоношу "
Його шанують люди" В.Назаренка.
Помер в 1968 році, похований у Петрушині.
Зіненко Володимир Кирилович
Десь приблизно в 50-ті роки бібліотеку було розміщено в окреме приміщення, де колись функціонувала контора сільпо. Бібліотекарем був на той час Зіненко Володимир Кирилович(1929 – 12.02.1992 рр.). В Петрушині він пропрацював трохи завклубом,а потім понад 30 років бібліотекарем аж до 1985 року.
З 1985 по 1986 рік працювала Шльончик Антоніна Іванівна.
А в серпні-місяці 1986 року фонд бібліотеки було передано Логвиненко Надії Андріївні, яка працює і до цього часу.
З 1987 року бібліотека знаходиться в колишньому приміщенні сільської ради. Приміщення невелике, але пристосоване, опалюється, має дві кімнати, та підсобне приміщення.
На сучасному етапі бібліотека сприяє розвитку культури, духовного оновлення користувачів. Робота бібліотеки побудована насамперед на втіленні принципів загальнодоступності до фондів, джерел та носіїв інформації, розширенню інформаційних послуг для користувачів.
Враховуючи демографічну ситуацію в країні, а також і в селі, порівняно з іншими роками кількість користувачів з кожним роком зменшується.
На даний період часу, а саме на 01.01.2015 року бібліотека має такі статистичні дані: користувачів - 380, з них дітей – 39, молоді – 37.
Книговидача протягом року становить - 7600 тисяч примірників літератури та періодики.
Фонд бібліотеки налічує 6 тисяч примірників книг.
З метою ефективнішого обслуговування користувачів бібліотека активно користується єдиним фондом ЦБС.
До уваги користувачів в бібліотеці діє довідково-бібліографічний апарат, картотеки: періодичних видань, систематична, краєзнавча, виставки літератури.
В бібліотеці постійно діє інформаційний куточок«Наша інформація»,де представлено матеріали про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.
Здобута Україною незалежність і побудова суверенної держави обумовили реорганізацію бібліотечної діяльності, у тому числі й краєзнавчої. Виникли обʼєктивні умови для відродження кращих традицій українського краєзнавства, значно підвищилась роль бібліотек у відновленні історичної памʼяті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності та справжнього патріотизму. Краєзнавча робота стала насправді пріоритетним напрямком діяльності бібліотек.
Щоби по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. У звʼязку з цим, саме краєзнавча робота посідає важливе місце в діяльності Петрушинської бібліотеки-філіалу. Основне завдання бібліотеки – зберігати культурне надбання народу, накопичувати знання та передавати його наступним поколінням, бути інформаційним центром громади, планувати свою роботу відповідно до потреб громадськості, сприяти вихованню патріотизму та національної свідомості.
З метою популяризації знань про рідний край в бібліотеці створено постійно діючий краєзнавчий куточок, до якого входить краєзнавчий фонд, старовинні побутові речі, фотоматеріали. В 2014 році краєзнавчий куточок поповнився новими матеріалами: до 75-ї річниці В. Г. Дрозда районна бібліотека розробила методичний матеріал «Портрет на фоні України», оформлено стенд з презентацією життя і діяльності В.Дрозда постійно поповнюється старовинними речами, які дарують наші користувачі: картини, рушники та інші побутові речі.
З давніх - давен в Петрушині було традицією святкувати українські вечорниці: в сільському клубі збиралося багато односельців, зал прикрашали старовинними квітчастими рушниками, які вишивали з любовʼю і ніжністю талановиті петрушинські майстрині. А учасники художньої самодіяльності демонстрували глядачам українські традиції та звичаї.
Багато років минуло з тих часів. Великі зміни відбулося в громаді, змінювалися керівники сільського клубу, відбулися зміни і в складі художнього колективу. Нині при клубі діє художній колектив «Журавка», в складі якого зачаровують глядачів своїми чарівними, неповторними голосами – Зінаїда Деревʼянко та Ніна Тарасевич, Євдокія Лазарева та Катерина Клановець, Зінаїда Тєльна та Ольга Лобас, Євгенія Телень та Парасковія Шурдук. Акомпонує їм Олександра Клименя. Керує колективом вже декілька років поспіль завідуюча клубом Наталія Приходько.
Відновилась і давня традиція святкувати українські вечорниці.
Найбільш широко і урочисто українці відзначають християнське свято народження Ісуса Христа. Починаючи від Свят-вечора і аж до Водохрещі, колядували та щедрували – співали пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.
Постійно ведеться робота по створенню літопису села, пошуку нових джерел з історії села та відомостей про людей, які брали активну участь в суспільно-економічному розвитку села.
Особлива увага приділяється популяризації краєзнавства творів чернігівських письменників та краєзнавчих матеріалів, відзначаються знаменні та пам’ятні дати Чернігівського району і села.
