понеділок, 26 березня 2018 р.

НОВИНКИ  БІБЛІОТЕКИ.

Вже стало традицією для читачів бібліотеки, що майже кожного разу коли в село приїзджає наш краєзнавець Сергій Михайлович Горобець, бібліотека поповнюється чимось новеньким.
Постійно зявляється в бібліотеці журнал "Новое время", газети "Сегодня", "Спорт експресс", "Наш край". А також книгозбірня поповнюється новенькими книжками.
Тільки в 2017 році отримали ось такий список книг, мабуть більше чим з районної бібліотеки.

Список книг
Петрушинська бібліотека


1.     Александер Виктория – Мои маленькие тайны
2.     Алексеева С. – Я просто хочу любить
3.     Бакшеев С. – Бумеранг мести
4.     Бакшеев С. – На линии огня
5.     Бакшеев С. – Неуловимые тени
6.     Бакшеев С. – Опасная улика
7.     Басби Ширли – Страсть ей к лицу
8.      Бут С. – «Аляска»
9.      Бут С. – Листи з того світу
10.  Винк Таня – Я останусь, если хочешь
11.  Грант Сесилия – В сетях любви
12.  Ден Браун – Код да Вінчі
13.  Ден Браун – Точка обману
14.  Історія без цензури. – Від рейхстагу до Іводізми (Друга світова)
15.  Історія без цензури. – На бій за волю (1914-1921)
16.  Капранови брати – Майдан. Таємні файли
17.  Кокотюха А. – Багряний рейд
18.  Кокотюха А. – Біла ніч
19.  Кокотюха П. – Чорний ліс
20.  Шкляр В. – Троща
21. Кренц Джейн Энн – В глубине души
22.  Лис В. – Діва Млинища
23.  Лис В. – Соло для Соломії
24.  Майдуков С. – Выжить любой ценой
25.  Мастєрова В. – На тому боці
26.  Печорна О. – Фортеця для серця
27.  Пономаренко С. – Формула безсмертя
28.  Рэндол Анна – Тайна ее поцелуя
29.  Рутківський В. – Сторожова застава
30.  Свободина В. – Отчаянная помощница для смутьяна
31.  Фальски Вера – Ни за какие сокровища
32.  Талан С. – Замкнене коло
33.  Талан С. – Оголений нерв
34.  Талан С. – Повернутися дощем
35.  Талан С. – Раздели мою печаль
36.  Талан С. – Ракурс
37. Талан С. – Своя чужая жизнь
38. Тишка Агнешка – Зося з вулиці котячої.

      І вже в 2018 році бібліотека поповнилась ось такими виданнями, та  це ще і не ввесь перелік.

 

 

 

 
 

 






неділю, 25 березня 2018 р.


24 березня минув рік як не стало гарної людини, хорошого друга, сусіда Валерія Питинського.

Не вистачає усмішки і слова,
І погляду ласкавого й простого.
Великий слід в житті ти залишив,
І скільки всім добра зробив.
Любив життя, любив людей,
Прожив ти для онуків і дітей.
Пішов достойно в майбуття.
Тобі не буде забуття.

Народився і виріс Валерій в рідному Петрушині, закінчив Петрушинську школу, добросовісно виконав свій патріотичний обов’язок перед Батьківщиною – відслужив в рядах Радянської Армії. І повернувся в рідний Петрушин, де завзято продовжив хліборобську справу батька. Мати Валерія – Галина Василівна багато років віддала вчительській справі, батько – Микола Іванович довго і чесно працював у колгоспі шофером, завгаражем, помічником бригадира тракторної бригади. Прикіпів до землі і Валерій. Та доля мало відміряла йому віку, багато ще на встиг зробити. Багато років пропрацював у колгоспі «Шлях до комунізму» механізатором, комбайнером. Завжди був ударником трудового фронту на жнивах, його екіпаж добивався найкращих результатів, неодноразово отримував грамоти і премії. Після розпаду колгоспу Валерій продовжував трудитися вже на своїй землі. Його завжди поважали в Петрушині, бо його невтомні руки робили будь-яку роботу і на землі, і займався лозоплетінням.
Знайшов у рідному селі і свою другу половинку. Разом з дружиною Валентиною виростили і виховали сина Євгенія і доньку Ірину. Тепер уже син продовжує хліборобську справу діда і батька, успадкувавши від батьків чесність і відповідальність перед людьми.
Світла і вічна пам'ять тобі Валерію.
Згадайте і помʼяніть.












четвер, 22 березня 2018 р.

Реорганізація.

Сьогодні перевозили шкільний музей в бібліотеку. Дуже жаль було руйнувати те, що роками напрацювали вчителі. Але можливо хоч так вдасться зберегти наші  сільські краєзнавчі старожитності. Тепер вже мені доведеться добряче попрацювати, щоб оформити все заново.


















середу, 21 березня 2018 р.

Шкільне життя.
Сьогодні вчителька початкових класів  Віра Василівна провела екскурсію дітям по шкільному музею. Діти з цікавістю розглядали старовинні побутові речі та слухали розповідь про те, як колись наші пращури користувалися ними. Віра Василівна навіть продемонструвала як після прання викачували рушники. Діти змогли торкнутися цих речей і на дотик відчути відгук минувшини.
Завтра плануємо перевезти музейну кімнату в майбутнє приміщення бібліотеки, яка буде розміщуватися в сільському клубі.